Княжі походи на море

Широковідомо про морські походи козаків – на турка, за море на чайках. Пам’ятають і про таласократичну активність перших русинських князів – від Аскольда і Дира до Володимира Ярославовича. Здається, давніші походи зорганізовані державним механізмом,та й за переважної участі скандинавських найманців – і який зв’язок у походів язичницьких князів з потугами православних січовиків, що представляли низову вольницю? Однак вже за часів св. Петра Сагайдачного викладачі Братської школи вітали запорожців мальовничими порівняннями з активністю Олега та Ігоря.

Отож, українські еліти розуміли стратегічну необхідність – опанувати Степ і Море. Про це на новому витку в 20 ст. повторював геополітик знаний Юрій Липа. А діяльність перших русинів (активність шведських прибульців досить перебільшена – можливо, на германські назви дніпровських порогів та імена воїв вплинули елементи готського населення, що залишились з часів держави Германаріха – вочевидь, вагомого елементу для етногенезу українців) на морі появляється одночасно з виходом на історичну арену. Звісно, були венеди та бастарни, та й склавіни і анти розселялись на Балкани – однак саме з сер. 9 ст. остаточно оформлюється культурний простір українського народу, що політично очолюється полянським союзом племен. І їхні лідери Аскольд і Дир йдуть на Константинополь – щоправда, невдало. На поч. 10 ст.успішно прибив червлений щит до воріт римської столиці князь Олег, уклавши торгівельні угоди. За Ігоря київські лодії прориваються до малоазійських берегів – і спалюються “грецьким вогнем”. Однак торгівельні угоди Олега підтверджені. Походи Святослава не захоплювали моря. Натомість морем йде Володимир на Херсонес, здобуваючи високий статус зятя римського імператора. Завершує період коротка виправка у 1040-х Володимира, сина князя Ярослава Мудрого. Причина – вбивства русинських купців у Цареграді. Вона закінчилась підтвердженням мирних відносин.

Складається враження – що ці походи, навідміну від козачих виправок, не несли патосу цивілізаційного конфлікту. Їх головна мета – забезпечення інтересів київського купецтва, підтримка шляху “з варяг у греки”. І русини з радістю сприймали й християнську проповідь, як і культурні досягнення ромейської цивілізації. Недарма вже з першим літописним мореплавцем – Аскольдом – пов’язують Перше Хрещення Руси (вочевидь, це й не перший випадок – “Житіє Георгія Амастидського” оповідає про Хрещення нападників Бравліна, словенського князя з Новгорода – з причорноморською локалізацією). Язичники Олег та Ігор ходили зі значним відсотком християн у походи (про що свідчать списки підписантів римо-русинських договорів). Останні окремо присягали за православними звичаями. Та й останній з відомих походів – кампанія Володимира Ярославовича – викликана тимчасовими проблемами в економічних відносинах з Константинополем. До й після дружні відносини та культурна близькість не ставиться під сумнів. В 12 ст. русинські князі південних земель більше зосереджуються на відносинах з половецьким Степом, однак не забувають і про морське узбережжя. Внук Ярослава Ростислав Володимирович на деякий час утвердився у Тьмуторокані. А опісля князі півдня у союзі з половецькими загонами розбили десант тюрків-огузів – кочовиків, що на той час вже заполонили Анатолію.
На цьому фоні особливого забарвлення набуває виняткова сухопутність князя Святослава – реаніматора язичництва.

Вочевидь, він розумів інтереси купецтва та зростання культурної зв’язки з Константинополем. В кінцевому результаті, по Хрещенні Руси ще більше посилюються економічні зносини, що доповнюють спільний духовний простір. Хоча у 13 ст. Цареград втрачає силу, а торгівельні маршрути змінюють географію, вісь північ-південь залишається основоположною для долі України. Вона піднімалась Хмельницьким, Дорошенком і Мазепою (союз зі Швецією та частково з Османами). Зараз на порядку денному стоїть ГУАМ, зв’язки з Близьким Сходом аж до Єгипту та Ефіопії. А княжі походи навік залишились в історичній пам’яті овіяними славою ділами, що вивели Україну на передній рівень світового розвитку.

Автор: Юрій Олійник

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *