Індивідуалізм

Ідеологія та культурна тенденція, що індивіда та його інтереси ставить вище за інтереси його групи. Це багатозначне поняття. Існує як позитивний індивідуалізм, традиційний для еллінської, кельтської та германської культур, так і негативний індивідуалізм (трагічне перебільшення першого), індивідуалізм буржуазного типу мислення, який заперечує солідарність індивіда із спільнотою та народом. Частково він походить від релігій індивідуального спасіння (сотеріології), де атомізована людина одинока перед обличчям Господа, без посередників. Позитивний індивідуалізм, суто європейський, пов’язаний із поняттями волі та відповідальності та не ставить під сумнів патріотизм та дух жертовності. Це індивідуалізм творчих особистостей, творців та аристократів. Негативний пасивний індивідуалізм торгового та споживчого суспільства, навпаки, римується із масифікацією та доместикацією (одомашненням) ізольованого індивіда. Це індивідуалізм залежних мас, люди становлять лише споживчі одиниці, відокремлені від спільноти народу. Таким чином необхідно відрізняти індивідуалізм аристократичний від індивідуалізму буржуазного. Останній поєднує нарцисизм та нігілізм, він – це двері до рабства, роботизації, навіть під приводом емансипації. Всупереч зовнішнім ілюзіям, лівий соціалізм, як і торгове суспільство постійно привносили в індивідуалізм безвідповідальність і безпорадність, що врешті-решт вилилося в корпоративні та егоїстичні рефлекси. Сучасний індивідуалізм несе в собі наступний парадокс: він захоплено сприймає індивідуальний нарцисизм, проте постійно пригнічує самого індивіда, позбавляючи його природної солідарності з членами спільноти. Індивідуалізм є позитивним, якщо, у спільноті народу, він спроможний дати гідну оцінку творчій особистості." Гійом Фей

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *