Великий бізнес як пособник анти-расизму

Професоре Хомський, одне з тих питань, щодо прибічників якого, я помітив схвальне ставлення з боку преси в Сполучених Штатах, що здається абсолютно не схожим на те, що ми бачимо зазвичай – це репортажі про людей, які протестують проти апартеїду в Південній Африці [офіційна система расового розділення і білої зверхності, законодавчі основи якої були загалом скасовані в 1990-91 роках]. Мені цікаво дізнатись, що ви думаєте про те, чому ці ідеї отримують дедалі позитив ніше висвітлення?

Я вважаю ви маєте рацію: в Сполучених Штатах рухи проти апартеїду отримують чудове висвітлення в пресі – тому коли якийсь народний обранець або хтось інший проводить демонстрацію проти Південної Африки, в пресі зазвичай з’являється схвальний звіт про це. І я думаю головна причина полягає в тому, що західні корпорації як такі по суті своїй налаштовані проти апартеїду, тому це і виливається у відповідні тенденції щодо висвітлення в засобах масової інформації.

Зрозумійте, Південна Африка пройшла крізь внутрішні економічні перетворення, від суспільства заснованого на видобувній промисловості до суспільства заснованого на промисловому виробництві, і ці перетворення змінили природу міжнародних інтересів Південної Африки. Допоки Південна Африка була суспільством чий достаток ґрунтувавсь на видобутку алмазів, золота, урану, і тому подібного, все що було потрібним – це велика кількість рабів, простіше – людей, що спустяться в шахту і працюватимуть там пару років, потім помруть, а їх місце займуть інші. Тобто вам потрібне не писемне, покірне населення робітників, сім’ї яких отримують найменшу достатню кількість прибутку для відтворення більшої кількості рабів, але не більше того – а потім ви або відсилаєте їх до шахт, або перетворюєте на найманців в армії, для того щоб контролювати інших. Такою була традиційна Південна Африка. Але як тільки Південна Африка перетворилась на індустріальне суспільство, ці потреби почали змінюватись: тепер ви, загалом, більше не потребуєте рабів, натомість вам потрібно , це слухняна, напівосвічена робоча сила.

Власне, щось схоже сталось в Сполучених Штатах під час нашої індустріальної революції. Масова державна освіта була запроваджена в Сполучених Штатах в XIX столітті для навчання великої кількості сільської робочої сили з метою використання в промисловості. Хоч, насправді, більшість населення в США була налаштована проти державної освіти, оскільки це означало забирання дітей з ферм на яких вони мешкали, і де вони працювали разом з їхніми родинами, і примусове задання їм інших установок, згідно яких вони будуть навчені для того, щоб стати промисловими робітниками. Це була частина всього перетворення американського суспільства в XIX столітті, і ці перетворення відбуваються нині з чорними людьми Південної Африки, а мова йде про 85% населення країни. Тому біла південноафриканська еліта, а також міжнародні інвестори, зараз потребують робочої сили, підготованої до праці на промисловості, а не просто рабів на шахтах. А це значить, що їм потрібні люди, які можуть виконувати інструкції, читати діаграми, бути менеджерами та майстрами – а тому рабство це система яка більше не підходить для цієї країни. Їм треба рухатись в напрямку до чогось подібного, що ми маємо в Сполучених Штатах. І це значною мірою становить причину того, чому Захід стає налаштованим проти апартеїду, а відтак пояснює чому засоби масової інформації схильні позитивно висвітлювати рухи проти апартеїду.

Я маю на увазі, що політичні демонстрації зазвичай висвітлюються в США вкрай негативно, і не має значення за що вони, оскільки вони показують, що люди можуть робити хоч щось, що вони не повинні бути просто пасивними та ізольованими; а від вас очікують, що ви не будете враховувати тих уроків, що ви будете думати, що ви безсилий і не можете нічого вдіяти. Тобто про будь-який публічний протест вам не розкажуть, за винятком можливо деяких місцевих, і зазвичай цей репортаж буде вкрай негативним; це завжди буде так, особливо якщо це протест проти політики котрогось улюбленого союзника США. Але у випадку Південної Африки, в репортажах висловлюється підтримка: тому якщо люди йдуть на збори акціонерів і влаштовують скандал про повернення вкладень [відкликання інвестицій з Південної Африки для тиску на її уряд], загалом це отримує схвальний відгук у пресі в наш час.

Звісно, не йдеться про те, що їхні дії хибні – їхні дії правильні. Але їм слід зрозумілим, що причина того, що вони отримують наразі схвальний відгук в пресі полягає в тому, що в даний момент, бізнес розглядає їх як своїй війська – керівництво корпорацій насправді не хоче більше апартеїду в Південній Африці. Це подібно до причини, чому бізнес охоче підтримував Рух за громадянські права в США. Американський бізнес не мав жодної користі від апартеїду в південних штатах, бо насправді, він був несприятливим для бізнесу.

Зрозумійте, капіталізм це не є засадничо расистським – він використовує расизм для своїх потреб, але расизм не вбудований в нього. Капіталізм в основі своїй хоче, щоб люди стали взаємозамінними шестернями, а будь-яка різниця між ними, зокрема і така, що ґрунтується на расі, зазвичай не є функціонально необхідною. Я маю на увазі, що вона може бути функціонально необхідною на деякий час, наприклад, якщо вам потрібна нещадно експлуатувати робочу силу чи щось на зразок цього, але такі ситуації щось з розряду надзвичайного. В довгостроковій перспективі, можна очікувати, що капіталізм стане анти-расистським – просто тому, що він є анти-людський. А насправді, раса – це характеристика людини – і не існує жодної причини, чому вона має бути негативною характеристикою, все одно це людська характеристика. І тому, ознаки, які ґрунтуються на расі заперечують основний ідеал, згідно якого люди становлять цінність виключно як споживачі та виробники, взаємозамінні шестерні, які купують весь вироблений непотріб – ось яка їхня основна функція, і будь-які інші властивості, які вони можуть мати, суть чимось незастосовним, і зазвичай чимось небажаним.

Джерело: Noam Chomsky, Understanding Power: The Indispensable Chomsky (New York: The New York Press, 2002), pp.88-89

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *