Сміттєбачення

…Все змінилось в 1920-х роках, коли в долині Маккензі знайшли нафту. Перший раз канадський уряд відчув необхідність в «легалізації» північних територій. Про те, що 100 років тому ці землі були подаровані Канаді, було невідомо ані індіанцям, ані інуїтам. Тому уряд вирішив формалізувати свої володіння відповідними договорами.

Спостерігаючи за нелюдяним ставленням до індіанців з боку Сполучених Штатів, Канада стала проводити більш гуманістичну політику. Насправді, Канада ніколи не була замішана у військових розправах схожих на ті, що вібдувались в США у 19 ст., і котрі, на жаль, ще лишаються звичними у відношенні до багатьох аборигенних народів. Але «не насилля» канадців – це, мабуть, все, чим вона відрізняється Канада від США.

[...]

… Індіанці, з котрих лиш деякі читали англійською, підписали договори у повній впевненості, що там нічого не йдеться про передачу землі. Індіанці вважали, що долина Маккензі лишиться їх землею, а договір укладається «про мир і дружбу». Але у складеному англійською договорі вказувалось, що представники племені дін згоджуються «передавати, звільняти, поступатись уряду» всіма правами, назвами і привілеями на землю. За це кожному корінному мешканцю виплачувалося п’ять доларів на рік і дозволялось полювати, ловити рибу і жити в традиційних місцях доти, доки уряд не вважатиме за потрібне використовувати цю землю з іншою метою.

До 1920-х років на аборигенних землях майже не провадився добуток нафти або інших копалин, тому різночитання в договорі пройшли непоміченими. Але після Другої світової війни Канада почала проявляти дедалі більшу зацікавленість в нафті й уклала контракти на її добуток в долині Маккензі з компаніями Exxon, Gulf i British Petroleum. На півночі почали прокладати нафтопровід і будувати плани щодо прокладки газогону довжиною 1500 миль через долину Маккензі на південь, до Альберти. Індіанцям це не сподобалось. В 1950 році почали вводити обмеження на проживання індіанців в місцях, де вони могли полювати і ловити рибу. Потім уряд почав агітувати корінних мешканців до переїзду в міста, обіцяючи їм школи, роботу на нафтовому виробництві, будинки, гроші і телефони. Багато корінних народів, особливо мешканців районів Норманн Веллс, були шоковані тим, що їх землі без їх згоди віддані під нафтовидобуток. Індіанці дійсно отримали таку-сяку роботу на нафтових розробках, але переважно як двірники, сміттярі і охоронці; вони ж були першими, кого звільняли за скороченням. У дінів та інуїтів виникли алкоголізм та сімейні проблеми.

[...]

… Традиційна структура племені дін, заснована на силі сім’ї і кочовому способі життя, не могла ефективно протистояти канадцям.

[...]

… Гілдей розповіла, як спочатку вона зраділа приходу телебачення на Північ. Справа у тому, що у дінів нараховується біля сотні, якщо не тисяча громад, що лежать в багатьох милях одна від одної і не мають жодних сучасних засобів зв’язку.

[...]

… Телебачення на перший погляд мало б вирішити цю проблему, але поки що цього не сталося. В громадах, що згодилися прийняти телебачення, 60% програм йдуть зі Сполучених Штатів, включаючи розважальні серіали… «Люди, що живуть в дерев’яних будиночках біля замерзлих ставків з собачими упряжками, сидять перед телевізорами і дивляться, як купка англо-саксів з Далласу, попиваючи мартіні у басейну, будують плани як би швидше обібрати одне одного або укласти чужих дружин в ліжко. Після того їм показують шоу, як краще перетворити людину в машину. … Раніше я була вчителькою; з приходом телебачення в поселення я одразу побачила зміни. Люди втратили інтерес до народної історії, легенд і мови, котрі дуже важливі для нас, тому що вчать жити. Крім того, телебачення несприятливо діє на відносини між чоловіками і жінками, між молоддю і старцями. Ми звикли поважати старців і дослухатися до них, але все швидко змінилось. Телебачення показує передусім молодь, старців ж ніхто не слухає.»

Уривок з книги Джеррі Мандера «За відсутності святого. Провал технологій і доля корінних народів» («In the Absence of the Sacred: The Failure of Technology and the Survival of the Indian Nations»)

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *