Шарль Морас та націонал-анархізм

Ен Фрік
Шарль Морас, французький поет, критик ліберальної демократії і засновник «Аксйон франсез» (фр. «Французька дія»), був незламним націоналістом та монархістом. Не зважаючи на те, що загалом його філософія має авторитарний характер, вона містить багато ідей, які можна вивчати і вважати невід’ємною рисою ідей націонал-анархізму. Живучи наприкінці століття, він узрів всепоглинаючу хвилю сучасності і хотів повернутися до Франції, що передувала революції, до часів, коли дух народу уособлювала велична особистість, а не конституційні збори. Та його монархізм не ґрунтувавсь на жодних жалюгідних сентиментальних уявленнях, а радше на міркуваннях, які постали зі спостережень того, що ліберальна держава була не спроможна забезпечувати вольності своїх громадян. В своїй праці « Диктатор і король» Морас пише:

«Не існує такого методу втручання, законного чи не законного, щодо якого французький уряд не вважав би себе вповноваженим застосувати до платників податків та підвладних йому. Не існує жодних меж зухвалості чиновників, з якою вони дурять народ. Безіменний і безликий Цар, всемогутній, однак який не усвідомлює і не турбується про наслідки своїх дій, а тільки старанно виконує своє завдання – прискіпуватись до француза протягом всього його земного життя. Чи то хоче він жити на самоті чи разом з кимось, громадянин Франції, на кожному кроці неминуче стикається з царем-державою, царем-установою, готовою нав’язувати свої вказівки (з заборонами) або товари (з дотаціями).»

Він продовжує, закликаючи до автономії громадянина:

«Ті аспекти суспільного життя, про які тільки може знати громадянин, або знаходяться під наглядом держави, або проносять їй вигоду. Без держави, ані батьки, ані міські збори або виконавча рада, чи навіть комітет з організації сільського ярмарку не можуть практично нічого вирішити у справах, які їх безпосередньо стосуються. Громадські об’єднання, на зразок політичних чи інтелектуальних товариств, або ж природні – такі як сім’я, місто чи провінція – будь-які зібрання громадян, поборюються завдяки інертності державних законів, або ж просто забороняються за примхою тих, кому в цей час випала нагода бути володарем держави. Таким чином, завдяки державі, громадянські функції людини стають непотрібними та атрофуються. Громадянин стає невігласом, ледарем та боягузом. Він втрачає громадянський настрій і громадянський дух. Ставлячись до себе як до чогось мізерного, громадянин стає придатним лише для покірного служіння своїм конвоїрам. Він не несе відповідальності і не дбає про основні інтереси його спільноти».

Будучи різким критиком держави, Морас був також децентралістом. «Аксйон Франсез» підтримувала ідею федеральної монархії і виступала за відновлення автономії розмаїтих провінцій Франції, на противагу системі департаментів, встановленої після Революції.

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *