Hot! Про консерватизм

В контексті тлумачень накинутих лівими, термін «консервативний» виглядає страхітливим як і термін «реакційний». Звісно ж, спершу слід якомога точно встановити, що саме має бути «збережено»; на сьогодні вкрай мало чого заслуговує на збереження, особливо це стосується політичних та суспільних інституцій. Насправді, формула «консервативної революції» була обрана німецькими інтелектуалами одразу після Першої світової війни, хоч і з посилками на досить недавню історію. Попри все, ми мусимо визнати реальність ситуації, яка є легкою мішенню для полеміки з боку лівих, за якою консерватори не є передовиками ідей, а радше виразниками інтересів певного економічного класу (напр., капіталістів), який політично організувавсь з метою увічнити, для власної вигоди, ніщо інше як режим привілеїв та соціальної несправедливості. Таким чином, стало дуже легко злити до купи консерваторів, «реакціонерів», капіталістів та буржуазію; в цей спосіб було успішно встановлено «фальшиві цілі» (якщо використати військову артилерійську термінологію). Більше того, цю саму тактику було використано в часи коли передовий загін світової дегенерації ще не підняв прапор марксизму та комунізму, але був представлений лібералізмом та конституціоналізмом. Ефективність цієї тактики досягалась завдяки тому факту, що вчорашні консерватори (на відміну від нинішніх, попри те, що колишні були значно більшого калібру) обмежили себе виключно справою захисту своїх суспільно-політичних позицій і матеріальних інтересів певного класу, замість повної присвяти себе захисту вищого права, гідності та безкорисливої спадщини цінностей, ідей та принципів. Це було воістину їх найфундаментальнішою і найплачевнішою вадою.

Нині ми занурились навіть ще глибше; «консервативна» ідея, яку слід оборонити мусить не тільки відкинути всі зв’язки з класом, який заступив собою зміщену аристократію та набув виключного характеру економічного класу (напр., капіталістична буржуазія), але й виступити рішуче проти нього. Що слід «зберегти» та захистити в «революційній моді», так це загальний погляд на життя та Державу, заснований на вищих цінностях та інтересах, що однозначно виходять на межі економічного виміру, та будь-чого, що може витлумачитись в термінах економічного класу. З точки зору цих цінностей, все що стосується конкретних орієнтирів, позитивних інституцій та історичних ситуацій є лише наслідком; це не первинний, а радше вторинний елемент. Якщо ж речі буде і далі влаштовано в такий спосіб, шляхом абсолютної відмовити ступати на поле, де ліваки встановили свої «фальшиві цілі», ця полеміка зазнає повного провалу.

Юліус Евола

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *