Hot! Метафізика пам’яті

«Пам’ять» – це слово, яке ми частенько чуємо, однак не завжди доречно. Але, пам’ятаючи про те, що навіть слово «любов» подається під різними соусами, і можливо, не варто завжди говорити про неї в повному розумінні слова? Те ж саме з «пам’яттю». Саме силою «пам’яті», закладеної всередині сімей, спільнота здатна йти крізь час, уникаючи можливих пасток, зберігаючи цілісність. Саме завдяки такій “пам’яті” китайці, японці, євреї та інші народи пережили цькування і гоніння, відтак звеличившись, а не зникнувши назавжди. На жаль, європейці, через історичні обставини, позбавлені такого роду «пам’яті».

Я думав про цю втрачену європейську пам’ять тоді, коли розмовляв зі студентами про майбутнє Європи і про свою книгу «Століття 1914». Варто тільки вимовити слово “Європа”, й одразу ж виникає двозначність. Деякі схвалюють Євросоюз, деякі критикують, деякі шкодують, що в нього немає «сили». Щоб не виникало плутанини, я завжди уточнюю: мова не про політику. Згадуючи розподіл, зроблений Епіктетом, щодо всіх речей на «ті, що залежить від нас і ті, що від нас не залежить», я кажу так: я повинен будувати своє життя, ґрунтуючись на європейських цінностях – це від мене залежить; а міняти чи не міняти політику – це залежить не від мене. Я знаю також, що без натхненної, високої ідеї не буває продуманих, ефективних дій.

Ця окрильна ідея вкорінена у свідомості європейської цивілізації, в якій регіони і нації не конфліктують між собою. Можна бути відразу бретонцем і провансальцями, французом і європейцем – сином цивілізації, історія котрої обчислюється з незапам’ятних часів, сином першої прекрасної кристалізації народів, оспіваної ще Гомером. «Цивілізація, – як чудово висловився Фернан Бродель, – це спадкоємний зв’язок, яка, змінюючись, залишається такою навіть у тому випадку, коли одна релігія змінює іншу. Стародавні цінності продовжують жити, продовжуючи зберігати суть цієї цивілізації ». Саме такий спадкоємний зв’язок робить нас такими, які ми є.

Будучи різними, люди існують тільки завдяки тому, що відрізняє їх один від одного: клани, народи, нації, культури, цивілізації. Тваринне ж начало в людині є універсальним. Сексуальність властива всьому людству, так само як і необхідність прогодовувати себе. Зате кохання і гастрономія в кожній цивілізації свої: це значить, що з покоління в покоління люди докладали зусиль до збереження цих особливостей. Кохання у тому сенсі, в якому його розуміють європейці, вже існувало у Гомера в особі таких різнопланових персонажів як Гелена, Навсікая, Гектор, Андромаха, Одісей чи Пенелопа. Розуміння кохання, яке автор доносить нам через образи даних героїв, разюче відрізняється від того, що нам показують цивілізації Сходу. Це, однак, зовсім не означає, що одна цивілізація більш витонченіша і красивіша за іншу.

Ідея про необхідність знаходження свого кохання не більш легковажна, ніж трагічні думи про історію і про долю, так властиві європейській свідомості. Адже ці думки визначають цивілізацію, притаманну їй духовність і сенс життя кожного. У тому числі і думка про необхідність ходити на роботу. Але чи робимо ми це виключно з метою отримання грошей, як заведено вважати за океаном, або ж з метою самовдосконалення в якісь, нехай не надто глобальній області та за скромний гонорар? Таке розуміння речей спонукало наших предків розвивати свої навички і відповідально ставитись до вирішення завдань будь-якого рівня. Домашні клопоти або розв’язання серйозних життєвих проблем – не має значення: вони завжди намагалися зробити все красиво. Усвідомлювати це – значить надавати «пам’яті» метафізичний сенс.

Підтримувати нашу «пам’ять», передавати її дітям, роздумувати про ті випробуваннях, які зіслала нам доля – ось обов’язкова умова відродження будь-якої цивілізації. Бачачи руйнівні наслідки катастроф століття 1914, які серйозно підірвали дух європейця, ми повинні знову віднайти нашу етнічну «пам’ять». Може бути, у процесі відродження ми знайдемо відповіді на ті питання, які навіть не спадали на думку нашим предкам, які жили у стабільному, міцному й безпечному світі.

Домінік Веннер,
NRH №40, січень-лютий, 2009 р.

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *