Hot! Харчуватися краще?

«Споживайте щоденно щонайменш 5 порцій фруктів та овочів»,- радять численні дієтологи. А може варто б було з’їсти п’ятдесят.. Нашім продуктам харчування бракує поживної цінності. Візьмемо апельсин: апельсин 2000 років без сумніву матиме кращий вигляд ніж апельсини 50-х років. Проте… Сучасний апельсин містить у п’ять разів менше заліза. Так само з персиками. Численні дослідження доводять, що продукти втрачають «харчову цінність». Це кількість поживних речовин (вітаміни, мінерали), що мстить продукт порівняно з кількістю калорій. Чіпси або піца, наприклад, мають дуже низьку харчову цінність порівняно з сочевицею або броколі. Цю проблему вже почали порушувати в США, у Канаді та у Великобританії (див. в кінці статті). У Франції ж тиша, що з боку влади, що з боку науково-дослідних інститутів. Напевно, наші фрукти та овочі уникнули цього прокляття?

Вітамін А: 1 персик 1950 року = 26 персиків 2010 року.

Вчені вимірюють харчову цінність продуктів з1950 року. Поряд з вуглеводами, білками та жирами, такі поживні речовини, як вітаміни, мінерали, мікроелементи, жирні кислоти та амінокислоти, також вкрай необхідні для нашого здоров’я. Отже споживання одного банана, одного апельсина та одного персика у 50-х роках минулого століття, вистачало для забезпечення «рекомендованої щоденної норми» (РЩН) вітаміну А для однієї особи. Сьогодні, беручи до уваги кількість поживних речовин, потрібно б було з’їсти 5 бананів, 10 апельсинів та 26 персиків для забезпечення щоденної норми вітаміну А!

За півстоліття картопля втратила більше половини вітаміну С та заліза, більше чверті кальцію. Та 100 % вітаміну А, речовини, що є необхідною для розвитку клітин та функціонування імунної системи! За результатами цих канадських досліджень, майже у 80% протестованих продуктів харчування знизився вміст кальцію та заліза.

Куди поділися наші вітаміни?

Що спричинило це явище? Перш за все сільськогосподарські методики: інтенсивне використання пестицидів та гербіцидів, надлишок добрив, що прискорюють зростання рослин та пропорційно зменшують час закріплення в них мікроелементів. Також інтенсивні технології виснажують ґрунт, в деяких районах загальний вміст поживних речовин в ньому зменшується. Додамо ще обробку продуктів для більш тривалого зберігання та подовження часу транспортування. В середньому продукт перевозиться на 2,500 км перш ніж дістатися споживача! Деякі фрукти, зібрані занадто рано, не мають часу накопичити мікроелементи, що утворюються під час достигання фрукту під сонцем, як антоціани або поліфеноли, що захищають нас від раку або пошкодження клітин мозку. Щодо вмісту вітаміну С у яблуках та абрикосах, зібраних нестиглими: він майже дорівнює нулю!

Товстун, що недоїдає.

Ось вам ще причина: практика вирощування рослин, що дають найбільший прибуток. Фермери обирають рослини, що ростуть швидко, приносять багаті врожаї та мають гарний вигляд. Але чим більше прибуток зростає, тим менше рослина витрачає енергії на поглинання мікроелементів, і тим менше в ній вміст поживних речовин.

Нашому раціону вже зараз бракує поживних речовин. 70 % усієї споживаної нами їжі промислового походження, тобто набагато бідніше на вітаміни. Чим далі тим більш ми споживаємо «пустих калорій»: продуктів, що містять підвищену кількість жиру та доданого цукру та дуже мало поживних речовин на калорію. Якщо навіть овочі і фрукти більше не забезпечують нам щоденну норму… Йдеться про «унікальний сучасний парадокс»: ми можемо одночасно переїдати (забагато калорій) та недоїдати (не споживати достатньої кількості поживних речовин).

Джерело: Bastamag

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *