Декаданс

Ослаблення народу або цілої цивілізації як результат глибинних причин і фактор сприяння втраті його самобутності та винахідливості.
Причини декадансу в історії майже повсюдно однакові: надмірні індивідуалізм та гедонізм, пом’якшення моралі, соціальний егоїзм, демаскулінізація, зневага до доблесних цінностей, інтелектуалізація еліти, занепад народної освіти, відхилення або відхід від духовності й святого та ін….

Інших причин також багато: зміни етнічного субстрата, виродження природної аристократії, втрата історичної пам’яті, забуття основних цінностей. Декаданс відбувається тоді, коли зникає турбота про підтримку в історії спільності народу, коли слабшають громадські зв’язки солідарності та рідства. Щоб підвести підсумки, можна сказати, що в декадансі зливаються вочевидь протилежні симптоми: надмірна інтелектуалізація еліти, все більше відірваної від реальності, та примітивізація народу. Хліба та видовищ…

Саме таку ситуацію переживає сьогодні Європа. У більшості випадків декаданс як такий сприймається негативно та заперечується сучасниками. Ті, хто його викривають, прирівнюються до лиховісників. Часто епоха декадансу захищається маскою відродження. Така поведінка є змовою проти реальності та приховуванням симптомів з метою заспокоєння.

Жоден декаданс не повинен розглядатися як незворотній. Потрібно виховувати трагічний оптимізм Ніцше.

Гійом Фай, За що ми боремося – маніфест Європейського Опору.

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *