Hot! Чандала без кордонів

Стережіться недолюдків! Незграбні зграї представників міжнародної касти чандала повстають проти краси та довершеності. Вони не мають ані волі, ані здорового глузду, ані почуття романтики, натомість сповнені невимовною жадобою до руйнування, згубного імпульсу до знищення всіх істинних культурних форм.

«Зруйнуймо культуру двох тисячоліть» горлав скоробленим і повним ненависті вереском недолюдок Алек Емпаєр, будучи в зеніті своїх літ провідним крикуном в молодіжній зграї шумотворців «Атарі тінейдж райот». Його кореш-психопат, Карл Крек, здох на самоті в брудній квартирі, міцно залившись алкоголем та наркотою. Гідний кінець для чандала без минулого та майбутнього, без спадщини предків та призначення в цьому світі. За сценічне прізвисько цей Карл взяв собі назву кристалізованої форми кокаїну, популярного наркотику поміж найбільш вироджених доходяг, мешканців столичних сквотів.

Часто приваблені до найбільш занепалих закутків серед руїн мегаполісів, представники касти чандала поселяються поряд з їх збоченими родичами: наркоманами та двоногими чиряками, недолюдками зі всіх кінців світу. Звідси, з середовища не терпимого до здорового духу, вони вирушають на полювання на трудівника і творця, чи то вчиняючи брудні пограбування чи то отримуючи подачки зі від структур системи, поміж території якої вони живуть і яку вони так ненавидять, чандала висмоктують соки зі здатних до праці задля підтримки власної життєдіяльності,

Погляньте, як недолюдки продовжують знищувати власну людську подобу шляхом каліцтва свого тіла. Починаючи від панків з зеленими патлами пізніх 1970-х й аж до пірсингу на обличчі, огидних «тунелів» в пипках вух та всюдисущих татуювань ХХІ століття, все це суть закляті вороги естетики, що роблять потворне всюдисущим. Шляхетна душа може узріти їхні темні німби, похмурі мов чорний прапор нігілізму і порожнечі навколо котрого вони згуртовуються. Вони мусять себе чомусь протиставляти, їхня ідентичність полягає в запереченні.

Не подумайте, що ці сутності суть чимось з роду тваринного атавізму, міжнародна каста чандала є апогеєм «прогресизму», вони не маються ані коріння здолу, ані трансцендентного натхнення згори. Як звичайне бидло, чандала не мають власного провідного класу, тому влада над цією мерзенною та смердючою зграєю може здійснюватись більш віроломним ворогом нації та традиції, іншим безродним міжнародним паразитом – грішми та силою корпорацій.

Пітер Сазерленд, член Більдербергського клубу, голова «Глобального форуму міграції та розвитку» та член ради директорів банківського циклопа «Ґолдмен Сакс» закликав Європейський союз до «підриву… однорідності» [1] в країнах, які входять в цей блок. Точнісінько як деконструкціоніст Жак Дерріда, гроші прагнуть до знищення всякої «… спільноти з власною ідентичністю» [2], оскільки «терор органічної, етнічної та духовної єдності [та] природних, кровних зв’язків нації» [3] буде заважати всезмішанню та глобальному необмеженому рухові капіталу та праці, який вони малюють в своїй уяві.

Торгашеська, лихварська влада не породжує нічого, що відігравало б якусь роль у творенні культури, в сфері до якої ці сили не мають жодної тями. Буржуазні космополіти, позбавлені всякої вірності нації та вірі суть силами тотожними добі Сучасності; саме вони знищили касту священників та філософів, захопивши їхні посади і зруйнувавши до тла всю кастову систему традиційного світу.

Існує й другий елемент, що прагне підсилання повноважень осіб з роду міжнародних чандала – це утопічні фантазери та добрі дядечки, котрим їхні грошовиті хазяї дозволили отруювати культурний простір егалітарними поняттями необмеженої свободи, прав людини та подібними дурницями. В традиційних суспільствах злочинна діяльність ані толерувалась, ані вибачалась, натомість часто каралась фізично. Для Сократа «… якщо [душа] є злою, нечутливою та свавільною, безправною і нечестивою, слід обмежити їй свої прихоті і присудженою бути ні до чого іншого, як до того що її виправить».[4] Наші ж утопічні фантазери не погоджуються, вони розглядають таку Сократову мудрість як виправдання тиранії, обмеження міфічних невід’ємних правда чандалівської кримінальної безодні. А відтак, жодних обмежень не накладається на осіб з роду чандала, натомість присутня терпимість до їхніх патологій та витворення інтелектуальних конструктів, що звучать як відмовка для їх збочень Їх розглядають як пригноблених якоюсь таємною змовою, як тих, що потребують звільнення від класу, що поставив чобіт їм на горло.

Збуджені та звільнені, орди осіб з роду чандала поповнюють лави руху проти традиції та ієрархії цінностей, мимоволі слугуючи в якості дрючка та пляшки з коктейлем Молотова в руках ідеологів глобалізму. Система вказує – вони атакують.

Однак система нині перебуває у стані вільного падіння, фінансово і біополітично, і всі три іпостасі не святої трійці – лихвар, фантазер-утопіст і недолюдок будуть зметені неминучою конвергенцією катастроф. Традиція, ієрархія та царина духу воскреснуть з руїн.

Примітки:

  • http://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-18519395
  • Ibid.
  • John D. Caputo, The Prayers and Tears of Jacques Derrida: Religion Without Religion (Indiana: Indiana University Press, 1997) p.231.
  • Plato, Socratic Dialogues, (Translated by W.D. Woodhead, Edinburgh: Nelson, 1959) p. 275.

Джон Вільям Говелс

Переклад: ОБ

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *