Антимодерн

Перед наростаючим ожирінням суспільства споживання іноді у відразі виникає бажання знайти притулок у відірваному від життя аскетизмі – відомому у наш час під назвою анорексія. Але увага: саме опинившись в пастці обману модерну, виникає віра в те, що потрібно вибирати, але ж це і вбиває і матеріальне і духовне: тому що в сучасному світі обидва, врешті-решт, означають лише одне – смерть. «Товстий живіт» і «плоть», про які говорив святий Павло є силами небуття, спотворення, руйнації: вони є анти-формами. Проте і притулок і порятунок у відірваності від життя означають лише пихатий стрибок у велике небуття.

Звичайно, весь « антимодерн» (чи то католицький, язичеський, християнський, екологічний, соціалістичний, консервативний, революційний, анархістський, роялістський, демократичний, республіканський, все дозволений, або розпусний, комуністичний чи колективний, або все це разом…), тобто будь-хто, хто хоче порвати самостійно, чи в спільноті, з сучасним світом-тобто з сучасним руйнуванням світу-і боротися з нею, не може обійтися без питання аскетизму: ніщо не буде зроблено без дисципліни, суворого дотримання, без відмов, жертв, обмежень, добровільної бідності. Без конкретної аскези, яку неухильно дотримуєшся, без негайної відмови від комфортних умов сучасного життя.

Справжня, негайна та конкретна революція, доступна усім, і полягає в цій аскезі, що втілюється через незручну, важку та болісну відмову від сучасного життя в усіх його проявах. Жити просте, небагате, екологічне. Життя щедре і таке, що слугує прикладом (…)

Фальк Ван Гавер

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *