Hot! Бойки

На зелених схилах середніх Бескид здавна проживає українська етнографічна група – бойки . Їхні землі – південно-західна частина Рожнятівського, майже весь Долинський райони Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південна смуга Стрийського, Дрогобицького, Самбірського і Старосамбірського районів Львівської області, північна частину Міжгірського і Великоберезнянського та весь Воловецький райони Закарпатської області. Себе називають горальцями, підгірянами чи верховинцями – бойками прозвані за риси діалекту (за поширеною версією). Однак дослідники вбачають глибші корені – від кельтського племені бойїв, що прославились войовничістю по всій античній ойкумені. В 10 ст. римський імператор Констянтин Багрянородний згадує боїв на цих землях (включно з Лемківщиною, рівнинними околицями). Інша версія – від іранського племені боїсків, що відоме до 4 ст. в степах Причорномор’я. Як би там не було, до часів Київської Русі предки бойків зливаються з русинським морем – і далі намагаються якнайменше виділятись (навідміну від лемків чи гуцулів, не зафіксовано сепаратних ідентичностей).

Untitled-3На жаль, бойки надто маловідомі на фоні гуцулів (з Верховиною і трембітою) та лемків. Можливо, тому що вони більш інтроверти – і вишивка стриманіша, і самі маломовні. Однак це не ознака слабкості – а навпаки, лицарської зібраності, самовияву крізь дію. Недарма в цих землях несли варту княжі дружини. Згодом пасіонарний елемент русинської шляхти нутрував у регіоні – бойківське походження має Конашевич-Сагайдачний, а також поплічник Хмельницького Креховецький. Один із визволителів Відня від турецької загнози Кульчицький (з яким легенда асоціює появу кави у Європі) – теж з цих земель. Олекса Довбуш набирав опришків з бойків. На Сколівщині покажуть скелі Довбуша, гадані місця закопаних скарбів…

Untitled-1

А у 20 ст. немало героїв виростила бойківська земля – коріння знаходять у Бандери, Мельника. Не щадили війни бойківську землю. На Сколівщині йшли бої на Маківці під час Першої світової – коли січові стрільці зупиняли царське військо. А за десяток кілометрів, між селами Сколе та Гребенів показують могилу Святослава – сина Володимира Святого, що під час міжусобиці втікав до Угорщини. Тут, на прикордонні, його вбили посланці Святополка Окаянного. Далі – Тухля, про яку писав Іван Франко в повісті “Захар Беркут”. Не зломили монголи бойківського духу! До речі, Франко ніколи не цурався бойківського роду. Чомусь забувають про походження болонського професора 15 ст. Юрія Дрогобича – якого хрестять лиш галичанином. Сколівське походження, на думку дослідників, має одна з гілок предків Кобзаря. Хоч і небагато поетів та мислителів – зате вони залишили вагомий слід в історії.

bojky3У 20 ст. бойки постраждали від комуністичного режиму – зокрема завдяки народній підтримці УПА. На території сучасної Польщі бойки, що мешкали переважно у Ліському повіті та його околицях, депортовані та розсіяні переважно по західній і південній Україні, а також по всій північній Польщі. Постраждали і громадяни УРСР – за 30 тис. жителів Сколівщини виселено у 1951 на Миколаївщину – на Південній Україні важко приживались горяни, але й досі держаться купи. Зараз починається відродження народної пам’яті – як удома, так і по далеких землях.

З першого погляду справляють враження обмежених і забобонних, не надто розумних. Однак це лише відсутність пустої похвальби. Саме бойки, на відміну від сусідів (лемків, гуцулів, рівнинних жителів) поєднували різні ремесла, скотарство і землеробство, і добряче вміли торгувати. Недарма найбагатший українець світу – громадянин Канади Петро Яцик – також бойко. І зараз розвивають господарство регіону – від туризму до обробної промисловості, дивляться у майбутнє з оптимізмом.

Підготував: Юрій Олійник

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *