Після бою

Ігор Качуровський

Скрізь пожарища, ями, розколини
І шарлатної крови струмки.
Не зведеться, не встане, подоланий.
Тіу — Див, що жахав нас віки.

Ні плаща, ані списа у Водана.
Ні останнього ока нема.
Горда Фрея в наложниці продана
В ту країну, де вічна зима.

Вже не здіймуть могутнього молота
Пальці скорчених Торових рук.
В се потоптано, збито, поколото —
Кружить,кружить над трупами крук.

Тільки Льокі, з непевною вдачею.
Тільки Льокі, дотепний хитруй.
Переможцям своїм витлумачує
Древні мудрощі зраджених рун.

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *