Вона проходить в світлому одінні…

Ігор Качуровський

Вона проходить в світлому одінні,
Серпанком чар її чоло повите.
І нащо їй твої пісні осінні?
І нащо їй твої останні квіти?

А може, лише твір твоєї мрії
Ця дівчина, незаймана і чиста,
З чиїх очей крізь довгі темні вії
Зорить душа прозоро-промениста?

Ти думаєш: єдина крапля бруду,
Єдина пляма на її одежі –
І я пірву тонких тенет мережі,
Але чи стану вільним? Чи забуду?

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *