Український календар

1 січня – День Степана Бандери
Для українців 21 ст. новорічний вихідний 1 січня співпав з днем народження Провідника Степана Бандери. Він нібито програмує майбутнє, наповнює святкування справжнім змістом – відродження Нації та Батьківщини.
7 січня – Різдво Христове
Різдво Господа Ісуса Христа – одне з двох найзначніших християнських свят. Від нього ведемо літочислення, що ще раз підкреслює ціннісні орієнтири. 2 тисячі років тому прийшло втілене Об’явлення, на ґрунті якого стоїть християнська Європа. Не забуваймо цього дня також зібратись на родинним столом з кутею та заспівати друзям колядки.
14 січня – Св. Василія, Старий новий рік
День Cвятого Василія Великого і так званий “Старий Новий Рік”. Попереднього дня українці традиційно сідають до вечері – на Щедрий Вечір, водять козу, співають щедрівок. А вранці хлопці ходять від хати до хати засівати.
19 січня – Водохреща
18 січня – надвечір’я Богоявлення, в народі – “голодна кутя”. Як і на Святий Вечір 6 січня, цілий день постили-голодували, ввечері сідаючи до вечері. 19 січня – саме Водохреща. На замерзлій річці вирубували ополонку в формі хреста – “йордань”.
29 січня – Битва під Крутами
В цей день прославляємо героїв, що полягли в бою під Крутами. Їх було лише зо 300 – незначна кількість порівняно з мільйонами подальших жертв. Прикладом крутянців надихались подальші покоління
9 березня – День Тараса Шевченка
День народження українського поета-пророка Тараса Григоровича Шевченка. В ці дні українці повертаються до основ – бо ж завдяки Кобзарю стали можливими Визвольні Змагання
13-14 квітня – Дні Коліївщини
Повстання гайдамак або Коліївщина, що розпочалося навесні 1768 року увійшло в історію як один з найбільших виявів волелюбності українського народу, що протягом століть зазнавав соціально-економічного, політичного і релігійного гноблення.
Квітень-травень – Великдень
Великдень, Світле Христове Воскресіння, Пасха – найбільше свято кожного християнина, коли відбулась Христова перемога над смертю. Йому передує 40 денний піст і Страсний тиждень. А опісля – веселі дні, до яких українці приурочили спеціальні пісні – гаївки, веснянки. Так весна природи накладається а Весну духовну.
7 днів по Великодню – Проводи
За тиждень по Великодню – Фомина неділя. В цей день традиційно поминають померлих, чого не можна робити з Пасхи (бо всі живі у Воскресінні). Сьогодні люди приїжджають з далеких міст, інших країн, щоб пом’янути родичів саме в цей день.
Другу неділю травня – День матері
Чудовий травневий день слугує нагадування про наш обов’язок пам’ятати та підтримувати наших матерів, що дали нам життя та виховали.
21 травня – День героїв
День героїв 23 травня приурочений до підлого вбивства Провідника української нації Євгена Коновальця, що вчинили ворожі агенти в 1938 році. У травні загинуло багато інших борців за волю України, таких як Микола Міхновський чи Симон Петлюра. Все більше молодих українців його відзначають, відкидаючи окупаційне 9 мая. Тим більше що поруч День матері, яку вітаємо у другу неділю травня
50 днів по Великодню – Трійця
П’ятидесятниця, або День Зіслання Святого Духа – день народження Церкви. У цей день на апостолів зійшов Святий Дух, що навчив їх проповідувати різними мовами та наділив благодаттю. В Україні традиційно називається Трійцею чи Зеленими Святами – через звичай прикрашати оселі зеленими гілками, які й освячують у церкві.
30 червня – День Романа Шухевича
День народження Романа Шухевича – незламного командира Української Повстанської Армії, який загинув у бою з НКВД під Львовом у березні 1950 року. Його тіло викинули в річку Збруч – настільки боялися. Однак українці пам’ятають про його незламну наполегливість у боротьбі за справжнє визволення України
28 липня – Св. князя Володимира
День церковного вшанування Святого князя Володимира Великого, котрий вдруге після Аскольда хрестив Русь і підняв її велич на світовій арені. До цієї дати приурочені урочистості до дня Хрещення України, що розвиваються останніми роками. Саме Київ, а не якесь інше місто, стало джерелом Православ’я для Східної Європи!
14 серпня – Маковій
Маковея – народна назва дня вітхозавітних святих мучеників Маковейських. Українці в цей день святять мак і входять в Успенський піст, що триває до 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці.
19 серпня – Преображення Господнє
Преображення Господнє – велике церковне свято з глибоким богословським змістом. Як учні Христа побачили Його славу (за вченням Святих Отців – нетварні енергії, що є Самим Богом) – так і кожен християнин може здобути цю благодать ще на землі через ретельні подвиги та самовдосконалення, обожившись. На Україні в цей день прийнято освячувати плоди садів, з дякою Богові символічно підносячи побутове існування до горніх висот.
24 серпня – День незалежності України
День Незалежності – це свято, яке єднає націю навколо відновлення державності. Була УНР 1917, була Карпатська Україна 1939, була Українська держава 1941. Ми змогли – відновили державність, що зросла на крові героїв. Залишилась дещиця – наповнити її українським змістом.
14 жовтня – Покрова, Свято Козацтва
Покрова Пресвятої Богородиці. Це православвне свято, засноване на честь чудесного порятунку Константинополя від арабів-мусульман чи язичників (версії розходяться). В Україні стала козацьким святом, захистом (покровом-омофором) Богородиці, що наснажує християнське лицарство. Недарма на Січі головна церква – Покровська. Та в наші дні до козацької слави додалась і повстанська – саме 14 жовтня обрали символічною датою заснування УПА. повстанці продовжили лицарські традиції, захищаючи землю і народ від безбожних поневолювачів
1 листопада – Листопадовий чин
Згадка проголошення Західноукраїнської Республіки. Це дні запеклих боїв за Львів з поляками. що прагнули посісти панівне становище після розпаду Австро-Угорської імперії. Водночас до історії увійшов цей день у контексті соборності, якій передував. Через декілька місяців – об’єднались Західна та Велика Україна – і Галичина назавжди невід’ємна її частка!
19 грудня – Св.Миколая Чудотворця
День Святого Миколая – особливо шанований по всьому християнському світі. Єпископ Мир Лікійських відомий набожністю та любов’ю до людей, котрим допомагав з усіх сил. В українців традиційно заведено в цю казкову для кожної дитини ніч готувати подарунки для малечі. В наші дні – привід згадати не лише про своїх дітей, а й про сиріт, незабезпечених. Можна допомогти сиротинцю, порадувати дітлахів з неімущих родин. І звісно, стимул допомогти кожному – не лише раз в рік. Бо ж багатство не забереш на той світ.