Економізм

Зведення соціальних і політичних завдань до питань економіки, характерна риса західних ідеологій.

Економізм бере свій початок від класичного лібералізму (XVII-XVIII ст.). Соціалістичні доктрини також мають у своїй основі економізм як один з головних принципів. З точки зору економізму, історія передовсім пояснюється економічним режимом, що розглядаються в якості інфраструктури цивілізацій. Соціальні функції зникають, поступаючись місцем економічним класам. Вважається, що «хороша» економічна система сприяє прогресу у всіх інших областях. Економізм як індивідуалістичний принцип передбачає, що людина, homo economicus, повинна намагатися максимізувати свій економічний добробут. Тут ми бачимо справжній економічну диктатуру тоталітарного характеру. Економізм також можна порівняти з націоналізованою економікою (етатизм, соціал-етатизм), в якій під всюдисуща держава присвячує себе керівництву економікою на шкоду іншим своїми функціями, слідуючи чисто ліберальній доктрині антидержави, в якій роль суспільства зведена до ринкової ролі. Західна цивілізація з її філософією про прав людини ставить метою втілення в життя економічного проекту прогресивного розвитку. Але, як ми бачимо, економізм не породжує ані «хорошою економіки», ані бажаного «розвитку». Відповіддю економізму стане не антиекономіка, а функціональна й органічна економічна концепція, як інструмент сили і процвітання, поставлена на службу неекономічним цінностям, а не взята за самоціль (див. автаркія).

(Фей, Фрезон & Стойкерс)

Залишити відгук

Ваш е-mail не буде оприлюднено! Обов'язкові поля позначено *